Глухота в дітей
Дітям необхідно постійно все чути рідною мовою — так виникають асоціативні зв’язки між певними поєднаннями звуків та словами. Вони вчаться слухати і сприймати світ, асоціюючи звук з предметом, будь то звук поточної води у ванній або ніжна колискова перед сном.
Локалізація звуку
Одна з ранніх і найпростіших слухових навичок, розвиток яких можна спостерігати у дитини – це локалізація звуку, тобто здатність визначати розташування джерела звуку в просторі. Оскільки ми чуємо два вуха одночасно (бінаурально), ми здатні локалізувати звуки з високою точністю.
Спостереження за розвитком у дитини здатності до локалізації звуку
Зазвичай, новонароджені починають рухатися або ширше розплющують очі, коли чують гучний звук. Така поведінка називається “стартл-рефлексом”, і багато гучних звуків повинні викликати таку реакцію. Коли вашій дитині виповниться п’ять чи шість місяців, можна спостерігати справжню реакцію локалізації у відповідь на тихі звуки, джерело яких знаходиться ззаду або збоку від дитини. При цьому дитина має дивитися прямо перед собою. У відповідь на тихий звук брязкальця або шепіт дитина повинна повернути голову у напрямку звуку. Дуже важливо визначити, наскільки чуйно малюк реагує на тихі звуки (наприклад, звук «с»).
Ознаки втрати слуху
Постійно звертайте свою увагу, коли малюк не зреагував на звук адекватно, оскільки це може бути ознакою втрати слуху. Легкі форми порушення слуху, включаючи односторонню приглухуватість, буває складно розпізнати. Навіть легкі форми втрати слуху можуть негативно відбиватися на здібності дитини до навчання через слухове сприйняття.
Найбільш значуща ознака можливої приглухуватості – затримка мовного та мовного розвитку. Про порушення слуху може свідчити таке:
- не помічає людину, яка говорить, але знаходиться поза полем її зору, особливо за наявності кількох відволікаючих факторів.
- виглядає наляканою або сильно здивованою, коли усвідомлює, що назвали її ім’я, незалежно від рівня шуму.
- сідає близько до телевізора, коли рівень звуку іншим членам сім’ї достатній.
- включає телевізор або стереосистему на занадто велику гучність.
- не реагує на звук голосу через телефон та/або постійно змінює вухо.
- не реагує на гучні звуки.
Якщо дитина досягла шкільного віку, то, навіть при легкому ступені порушення слуху, у школі у нього можуть виникати проблеми з концентрацією уваги, поведінкою, а також проблеми соціального плану.
Причини втрати слуху
Втрата слуху може бути вродженою (тобто бути вже при народженні) або набутою (тобто з’явитися після народження). Приблизно 50% всіх випадків вродженої втрати слуху зумовлено генетичними факторами. Крім спадкових причин, її можуть викликати внутрішньоутробні інфекції, а також патології при народженні. Приглухуватість також може виникати після народження – наприклад, внаслідок захворювання, патологічного стану або травми. Якщо ви шукайте причину втрати слуху у дитини, найкраще звернутися до лікаря.