Аденоїдні вегетації у дітей.
Помітили, що ваша дитина дихає ротом, а нежитю у неї немає? Вона стала погано спати, часто хворіє на застудні захворювання, середній отит, йде деформація щелепи? Варто, не зволікаючи часу, звернутися до дитячого отоларинголога, оскільки усі ці симптоми характерні для гіпертрофії аденоїдних вегетацій.
Що таке аденоїдні вегетації ?
Гіпертрофія аденоїдних вегетацій – надмірне збільшення носоглоткової мигдалини. Найчастіше вона зустрічається у дітей дошкільного віку. Причини, що сприяють розвитку даної хвороби.
Причин, які призводять до розвитку хвороби можна назвати декілька, в більшості випадків до них відносять:
• Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів;
• Інфекційні захворювання (кір, скарлатина, дифтерія, грип)
Це захворювання, при яких відбувається ураження слизової оболонки носової порожнини та мигдалин, що і призводить до порушення носового дихання. Також не можна виключати із даного списку роль спадковості : якщо у когось із батьків була подібна проблема, вона часто спостерігається й у дітей.
Ознаки гіпертрофії аденоїдних вегетацій.
Основною ознакою аденоїдів є тривале утруднене носове дихання. Одночасно, діток турбують затяжні слизисті або слизисто-гнійні виділення з носа, що стікають по задній стінці глотки. Тому частим симптомом є вологий кашель у малечі, що з’являється вранці. Хворі діти сплять з відкритим ротом, вони мляві, апатичні, у них часті головні болі. Збільшена мигдалина перекриваючи носоглотку, порушує не тільки носове дихання, а і слух, оскільки поруч знаходиться євстахієва труба, що забезпечує вентиляцію середнього вуха. Тому пацієнтів часто турбує біль у вусі (середій отит), погіршення слуху(тубоотит, секреторний отит).
При тривалому порушенні носового дихання змінюється склад крові, знижується кількість еритроцитів і гемоглобіну, збільшується кількість лейкоцитів, порушується функція нирок і шлунково-кишкового тракту, порушується обмін речовин, виявляються гормональні порушення. Все це впливає на нервову систему дитини. При порушенні носового дихання страждає і мова, з’являється так звана закрита гнусавість, коли приголосні «м», «н», «р», «к», «х» чуються як «б»,
«д» або «л».
Лікар оториноларинголог (дитячий ЛОР) під час огляду дитини за допомогою ендоскопічного обладнання, визначає ступінь збільшення аденоїдних вегетацій.
Розрізняють аденоїди чотирьох ступенів:
• При аденоїдних вегетаціях 1-го ступеня, носове дихання і слух помітно не порушуються. Протягом дня дитина вільно дихає носом. Під час сну в горизонтальному положенні збішується об’єм аденоїдів і з’являється утруднене носове дихання.
• При аденоїдних вегетаціях 2-го ступеня малеча і вдень, і вночі дихає переважно ротом, часто хропе вночі.
• При аденоїдних вегетаціях 3-го ступеня симптоми ті ж ,що і при 2 ступені,але виражені більш різко і з’являються ускладнення у вигляді запалення середнього вуха, зниження слуху, неправильного прикусу зубів, деформації щелепи.
Аденоїдит – це?
У дитини з аденоїдами часто розвивається аденоїдит, тобто запалення аденоїдної тканини, таке ж, як і запалення піднебінних мигдалин – тонзиліт. Ця хвороба може проявлятись або у гострій, або в хронічній формі. Найчастіше зустрічається у дошкільному і молодшому шкільному віці.
Гострий аденоїдит – буває найчастішим в ранньому віці при активізації мікрофлори носоглотки, при переохолодженні, вірусних інфекціях, скарлатині та інших інфекційних захворюваннях.
У маляти з’являються слизово-гнойні виділення з носоглотки , що стікають по задній стінці, важке носове дихання та підвищена температура. Запальний процес з носоглотки може поширитися на слухову трубу, а через неї і у вухо, що обумовлює виникнення гострого середнього отиту у дитини.
Таким чином, часті гострі аденоїдити викликають виникнення середніх отитів, що у свою чергу призводить до порушення слуху.
Хронічний аденоїдит – наслідок перенесеного раніше, гострого аденоїдиту. Часто супроводжується збільшенням глоткової мигдалини та наростаючими ознаками захворювання.
Хронічний аденоїдит супроводжується невисокою температурою, підвищеною втомою, головним болем, поганим сном та зниженим апетитом.
Лікування аденоїдів
Лікування даного захворювання при аденоїдах 3 –го ступеня, в основному, хірургічне (дитяча ЛОР
хірургія). Консервативні методи лікування застосовують при 1 і 2-ступеню збільшення носоглоткової мигдалини, або за наявності протипоказань до їх видалення. В будь-якому разі, рішення про метод лікування аденоїдів приймає ЛОР-лікар, виходячи зі стану дитини.Усі батьки прагнуть виростити здорову дитину, але з часом це не є легким завданням. Консультація кваліфікованого отоларинголога може допомогти у цій справі, якщо дитина має проблеми зі здоров’ям, викликані аденоїдами.
Тож за будь-яких сумнівів проконсультуйтесь зі своїм лікарем.