Що таке аудіометрія та аудіограма?
Досить часто людина, яка має зниження слуху, стикається з питаннями, які йому задають у поліклініці при записі на прийом до лікаря-отоларинголога: «Коли ви востаннє робили аудіометрію?», «Принесіть аудіограму», «Зробіть тональну аудіометрію». То що це за терміни та що вони позначають?
Аудіометрія – дослідження слуху, яке проводиться для визначення його гостроти до звукових сигналів, що подаються на різних частотах з інтенсивністю, що наростає. Зазвичай, частоти, що перевіряються знаходяться в діапазоні від 125 Герц (низькі звуки) до 10000 Герц (високі звуки), подається сигнал починається з «умовного» 0, тобто з такого посилення, яке може розрізнити людина з нормальним слухом, і поступово підвищується з інтервалом 5 Децибел. Дане дослідження проводиться у тихому приміщенні за допомогою спеціального приладу – аудіометра. На пацієнта одягаються навушники та по черзі на праве та ліве вухо подаються сигнали.
Завдання випробуваного:
- почути цей сигнал при його мінімальному посиленні, ця точка називається – поріг чутності
- визначити точку комфортного звучання – рівень комфорту
- визначити точку, коли сигнал стає надзвичайно гучним – поріг дискомфорту.
Результати цього обстеження відображаються на спеціальному бланку, який називається аудіограма. Виглядає вона у вигляді графіка з двома осями, по одній з яких відкладається частота в герцах, а по іншій сила сигналу, що подається в Децибелах, криві відображають результати тональної порогової аудіометрії.
Графік червоного кольору – для правого вуха, синього – для лівого. На підставі даного дослідження, проведеного в комплексі з іншими процедурами, можна визначити рівень зниження слуху та його природу. Тональна гранична аудіометрія підходить для пацієнтів, які можуть зрозуміти завдання, поставлені перед ними лікарем – як, коли і як відповідати почутий сигнал у навушнику, тобто для маленьких дітей, це обстеження не актуальне.
У яких випадках рекомендується проходити це дослідження:
- при зниженні слуху різного ступеня виразності;
- після перенесеного отиту;
- за шкідливих умов праці, пов’язаних з постійним шумом (трактористи, водії, залізничники тощо);
- після травм середнього вуха;
- при вроджених патологіях;
- приглухуватість з невідомих причин;
- хвороби головного мозку, пов’язана з ураженням його слухової кори.
Підготовка до процедури відбувається в кілька етапів. Першим з них є консультація. Лікар задає ряд питань. Наприклад, коли Ви вперше помітили погіршення слуху, які симптоми проявилися, про перенесені хвороби та травми голови та вух.
Другий пункт – огляд пацієнта. Отоларинголог візуально проводить дослідження вуха. У такий спосіб він може побачити всі видимі порушення, а за допомогою отоскопа здійснюється огляд слухового проходу та барабанної перетинки.
Рекомендується перед процедурою уникати гучних концертів в навушниках, походів у бар, тобто тих місць, де підвищений рівень шуму.
Для дорослих та дітей аудіометрія є цілком безболісною та безпечною. Вона не вимагає спеціальної підготовки до процедури. Дана діагностика покаже можливі порушення з сприйняттям звуку, що в свою чергу дозволить передбачити втрату слуху або його погіршення.